Сучасна дитяча проза. Оса Ган Шведер “Сни шовкопряда”.

8 клас

Бесіда з позакласного читання.

Тема уроку. Сучасна дитяча проза. Оса Ган Шведер “Сни шовкопряда”.

Мета уроку: ознайомити учнів із повістю сучасної норвезької        

                      письменниці “Сни шовкопряда”, а також із перекладачем та            

                      співавтором письменниці - Галиною Кирпою; допомогти

                      учням розібратись у глибоких людських почуттях, красі

                      навколишнього світу; допомогти учням розібратись у

                      глибоких людських почуттях, красі довколишнього світу;

                      показати читання матері та доньки; виховувати любов до  

                      поетичного слова.

Обладнання: портрети письменниці та перекладача Галини Кирпи; Оси    

                        Ган Шведер, ілюстрації, малюнки, презентація.

Тип уроку: бесіда з позакласного читання.

        Людські бажання здійснитись не можуть усі у житті;

        Хвилечки завтра уранці хай ваше човенце колишуть.

                                                                   Лі Бо

Хід уроку

I.               Актуалізація опорних знань.

1.         Перевірка домашнього завдання. (повторення

                    біографії Лі Бо).

2.         Розповіді учнів про давніх китайських поетів.

II.  Мотивація навчальної діяльності

III.                  Бесіда з позакласного читання.

1.             Вступне слово вчителя про норвезьку письменницю Оса Ган Шведер та спів -авторку і перекладачку Галину Кирпу.

2.         Повідомлення учениці.

1.                  Галина Кирпа народилася 1 січня 1950 р. в селі Любарці, що на Київщині. У 1976 р. закінчила філологічний факультет Київського державного університету

ім. Т. Г. Шевченка. Працювала у видавничій та журналістській сферах. Лауреат премії імені Івана Огієнка (1996р.), “Світослов”,

м. Коломия (2005р.) та премії ім. Максима Рильського в галузі художнього перекладу. Нагороджена Грамотою Президента Форуму видавців у Львові (2004р.)

Повідомлення учениці про Галину Кирпу, яка переклала українською мовою перше видання повісті норвезької письменниці Оси Ган Шведер “Сни шовкопряда”, яка вже понад 25 р. поєднує поетичну та прозову творчість із перекладацькою та

1.                  упорядницькою діяльністю. Авторка шести поетичних книжок та перекладів, переклала понад 30 книжок із білоруської, німецької, шведської, данської та норвезької мов.

2.                  Презентація книги.

Ознайомлення учнів із змістом книжки та її розділами:

·            Краєвиди

·            Книжки

·            Шовкопряди

·            Лі Бо

·            Лі Бо робить спробу працювати

·            Прогулянки

·            Запрошення

·            Приготування до свята. Концерт

·            Лі Бо зникає так само зненацька, як і з’явився.

·            Юсефіна прощається і з одним, і з другим.

·            Від’їзд

                   4.          Аналіз окремих розділів книги.

Юсефіна та її мама Анемона мешкають в Амстердамі на невеличкому острівці, що лежить поміж метушливим містом і таким самим метушливим портом. Вечорами вони читають збірку давніх китайських віршів. Її написав поет на ім’я Лі Бо, що жив понад тисячу років тому. Він – Юсефінин улюблений поет. Одного ранку Юсефіна помічає, що в саду сталося щось дивне. До них із Анемоною навідався сам “давній китайський поет Лі Бо”.

       5.         Аналітичне коментування.

Поява Лі Бо має причину. Річ у тому, що доня і мама неабиякі книгомани. З міської бібліотеки вони виходять із стосами книжок, що не раз і їжу забувають купити. Вірші Лі Бо вони брали хтозна – скільки разів, але їм обом не набридає читати і слухати їх. У ній на сторінці 70-71 лишилася навіть пляма від кави. Анемона переконана, що саме там і надруковано найкращий у світі вірш. Він називається “Прощальний обід для Шу Юня на вежі Се Тяо в Сюаньчжоу”. На одній сторінці вірш надруковано згори вниз китайськими знаками. На протилежній сторінці вірш перекладено й надруковано звичайними літерами, тож Анемона може їх прочитати.

6.                  Читання вірша напам’ять.

Їхать не хочу, бо сонце вчорашнє не можна залишить,

Серце збентежене – сонце сьогодні діймає, не тішить.

           Вітер осінніх гусей проводжає на тисячі лі*,

З вами на вежі стрімкій бенкетуємо разом поспішно.

            Вірші читав про Пенлай** – там є мудрі слова,

                                  В них вирина простота і розкутість.

                                                    Сє Тяо***

Помисли мужні, думки безтурботні летять;

Хочу до неба, побачити сонце та місяць!

Воду різнемо ножем – та вона потече ще вільніше,

Вип’єм вина утопити журбу – та вона ще сильніша!

Людські бажання здійснитись не можуть усі у житті;

Хвилечки завтра уранці хай ваше човенце колишуть.

7.    Словникова робота.

Вірш  Лі Бо спеціально для цього видання переклала з китайської * - Лі – міра довжини 0,5 км.

** - Пенлай  - легендарні острови у Східному морі, на  

       яких жили безсмертні.

*** - Сє Тяо – поет – пейзажист періоду Південних  

        династій (420 – 589рр.)

6.  Вчитель.

У передмові сказано, що саме так китайський поет Лі Бо записував вірші понад тисячу років тому. Тут розповідається, що він мандрував горами по всьому Китаю, спускався  річками і писав вірші. Якось уночі, коли він підвівся в човні, щоб обійняти місяць, то упав у воду і втонув.

      9. Учень.

 Цей вірш Юсефіні подобається чи не найбільше; його надруковано на сторінці 61. Він називається “Послання двом моїм дітям до Східної Лу*”.

Зелені в шовковиць листочки отут, в краї У,**

Вже тричі долав шовкопрядів той сон комашиний,

Та в Лу, що на сході, зосталась родина моя,

І нікому біля земельки ходити в Гуй – іні…

На схід від корчми росте персикове деревце,

Листочки й гілочки всі повиті блакитнявим димом,

Колись оце дерево сам я отут посадив,

Три роки не був – і тепер перед персиком винний!...

Під персиком грається двійко маленьких дітей –

Без мене чи хто утішає, голубить їх нині?

В неспокої знов перечитую власні рядки –

Велика журба пропікає мене щохвилини.

     Розкраюю шовк і мережу далекі думки - *

     Пошлю до північного берега Вень **, до хатини      

10.  Вчитель.

Бачимо, як для неї, вірш усе – таки прекрасний. Особливо Юсефіні подобається початок, де написано, що шовкопряди вже тричі спали… “Вона не знає, які ті шовкопряди на вигляд, але думає, що красиві”. Може, вони сяють у темряві, наче світлячки? Їй так приємно уявляти собі, як вони лежать, зіщулившись, і світяться, а впродовж довгої – предовгої зими їм сняться шовкопрядні сни. “…Шовкопряди спали більше тисячі років, а потім Лі Бо про це написав - , шепоче вона.

11.    Евристична бесіда.

-  Чи може павук заснувати таку павутину завдовжки, щоб вона діставала від верхівки дерева аж до землі?

-   Але чи може він заснувати таку павутину завтовшки як штопальні нитки?

-  Що там таке?

                 Там шовкопряди.

      12.   Учень зачитує цитати:

“…Посеред сухого листя, напівобернувшись спиною до Юсефіни, сидить чужинець. Їй видно його обличчя в профіль. На вигляд він набагато старший, ніж Юсефіна його собі уявляла. А як подумати, то хіба то так уже й дивно, йому ж усе – таки понад тисячу років. Він сидить, згорнувши руки на колінах, і дивиться в бік луки й залізничного депо… Його очі нагадують два блискучі серпики місяця - молодика ”.

А потім… цей чужинець Лі Бо поселився на веранді, заходить у дім до Анемони і снідає з ними вранці.

       13.    Учень.

“Юсефіні здається, ніби в них завелась якась тваринка. Деякі її знайомі виставляють блюдечко молока їжакові чи безхатньому котові,а от вони з Анемоною виставляють миску рису китайському поетові тисячолітньої давності ”.

Мало того, Юсефіні ще сниться поет “У тому сні Лі Бо перестрибує з місяця на місяць дикими стрибками, а його плащ розвівається в темному небі, мов блискучий хвіст комети ”.

       14.    Учениця.

Я хочу додати, що Лі Бо працював у ресторані з Юсефіною, ходив на прогулянки. Його ніхто не боїться, його люблять птахи, він вправно пливе на човні, пише святкового вірша на сукні Юсефіни.

       15.    Учень.

 У домі, де жили Юсефіна з Анемоною, все перевернулося. Вони отримали листа від бабуні з іншого міста. Бабуня просить їх приїхати і поселитися у неї. Ранком щезає із дому Лі Бо зі своїми віршами.

IV.        Підсумок уроку

Вчитель.

Підсумок уроку.

Письменниця Оса Ган Шведер показує наскільки глибоко може запасти в душу дитини поетичне слово Лі Бо.

Юсефіна розмірковує, які ж на вигляд шовкопряди? Вона вдало порівнює гілки каштана з ієрогліфами у книжці; для неї каштанове гілля скидається на китайське письмо.

…“ Сад за будинком перетворюється на китайський вірш, а гігантську диво – павутину в ньому розкинули не павуки, а … шовкопряди…”

В саду, де гуляють Лі Бо з Юсефіною, все матеріалізується, пройшовши крізь простір і час, мудрий і стриманий, мовчазний поет – філософ Лі Бо. Поет стає для дівчинки нянькою. Оса Ган Шведер заохочує нас до спільного читання книг, навчає нас вдумливо читати книжки, обмірковувати прочитане, а не гонитися за матеріальним благополуччям.

V.        Завдання додому.

Вивчити напам’ять один вірш Лі Бо.

Самостійно записати висновки про твір Оса Ган Шведер ”Сни шовкопряда”