Урок

Тема. О. Генрі  « Останній листок ». Втілення в образі Бермана найкращих людських рис: готовності до непоказної самопожертви та любові до ближнього. Гуманізм твору. Поняття про новелу як літературний жанр.

            Мета. Показати гуманістичне спрямування твору та його втілення в образах героїв; дати визначення новели як літературного жанру; розвивати зв’язне мовлення учнів (малювання словом); робота над текстологічним аналізом твору; виховання культури відповіді: логічність, послідовність, доказовість, емоційність, особисте ставлення до героїв і подій.

Обладнання: портрет письменника.

Хід уроку

I.                 Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка домашнього завдання: конкурс на кращий опис героїв

(можна і треба оцінювати участь учнів в обговоренні робіт товаришів)

2. Обговорення пропонованих робіт

Ø  На особі якого персонажа в оповіданні зроблено більший акцент?

Чому?

Ø  Що є головною думкою твору?

II.               Формування нових знань, умінь та навичок

1. Робота над схемою

Учитель.  Будь – який епічний твір ( тобто розповідь про події ) характеризується певною будовою. Він має такі складові  ( звернення до схеми ):

2. Робота учнів над будовою твору «Останній листок» О. Генрі із з’ясування  поняття «новела»

Розподілити учнів на групи:

I – група визначає зав’язку , II – кульмінацію, III – розв'язку, IV – пролог (дуже маленький) та епілог (у цьому творі його нема).

      Умовою намалювати схему тексту в масштабі (на сторінку).

Ø  Чим відрізняється така побудова від попередньої схеми?

Ø  Чого досягає автор, зміщуючи кульмінацію твору і не включаючи в оповідання епілогу? ( напруженість сюжету, постійна увага читача) Це ознаки літературного жанру – новели.

3. Запис у зошити

Новела – малий за обсягом епічний твір ( як оповідання ) з напруженим драматичним сюжетом і несподіваним кінцем.

III.             Підбиття підсумків уроку

(із застосування прийому «Вільний мікрофон»)

Яке відкриття ви зробили, читаючи твір О. Генрі?

(Відкриття нового літературного жанру, а головне – нового гуманістичного твору про справжню дружбу і допомогу, про красу людських взаємин.)

IV.            Домашнє завдання

Прочитати новели підготуватися до переказу , спробувати побудувати схему однієї з них.

Творчі перлини

на уроках світової літератури

Блажків Андрій

11 клас

Прокинувшись, я побачив, що перетворився на….

          Трапилося це влітку. Прокинувшись, я побачив. що перетворився на комп’ютер. Ще вчора я був учнем десятого класу, а тепер я – комп’ютер. Мої руки тепер – блок живлення, ноги – клавіатура, моя голова -  монітор. Озирнувшись, довкола, я зрозумів, що був тепер іграшкою у дітей. На стіні висів годинник, який пробив північ, а мені ще не дають спати. Я з жахом подумав, що це ніколи не закінчиться… Нарешті мене вимкнули, я радий залишитись наодинці.

          Зранку знову усе спочатку, діти не давали мені спокою, ці ігри виводили з ладу мою систему. Я починав божеволіти: ігри і Інтернет забирали у мене сили. Я ніяк не міг пристосуватись до цього жаху, кожен день діти не відходили від комп’ютера. Нарешті наступила осінь. Мене уже почали використовувати інтелектуально, мені подобалося, коли діти щось вчили, і я намагався швидше допомагати їм у цьому. Комп’ютером я побув декілька місяців, та можу сказати: перевтілюватись мені більше н хочеться.

Головчинська Юлія

11 клас

Прокинувшись, я побачила, що перетворилася на …

          Прокинувшись, я побачила, що перетворилася на сніжинку… У мене не було свого власного тіла людської подоби, - голова, плечі, руки, ноги, - все перетворилося на одну маленьку сніжинку. Я не відчувала де в мене знаходиться відповідна частина тіла, все було одноманітним. Але, незважаючи на це, в мене залишився людський розум та почуття, хоча вже набагато холодніші та стриманіші.

          Я летіла десь у тьмі. Навколо було темно, сіро, нікого не було видно. Вітер погойдував мене то туди, то сюди, а я поступово приближалася до землі. Вже було дуже близько, і було видно землю. Але раптом, почалася дуже сильна буря, і мене знову понесло туди, углиб темного неба, де немає нічого… нічого, крім сірого туману, і все… Раптом, я побачила, що біля мене знаходиться такі ж сніжинки…але, напевно в них не було ні душі, не було різноманітних почуттів, це були суто літаючі предмети.

          І знову буря вщухла, я відчула, що вже скоро впаду на землю, скоро буде кінець…а що далі? Невже мене не стане, і я не буду існувати на цьому світі? Мабуть, так і буде… Мене огорнуло велике розчарування, таке дивне відчуття, у моїй пам’яті згадувалися найяскравіші фрагменти мого життя, мого дитинства. І я вже усвідомлювала, що дороги назад немає, приближаючись все ближче і ближче до смерті.

          І ось, настав цей момент. Я поступово падала на якусь людину, і опинилася на її лиці…Далі мене ніби паралізувало: легкими рухами я спустилася вздовж лиця… і перетворилася на маленьку краплинку, яка не мала нічого ні цьому світі: ні душі, ні тіла, ні почуття, ні когось, хто б за тебе переживав і дбав…це вже був дійсно кінець.

Жидчук Катерина

7-А клас

Реклама

на баладу Фрідріха Шиллера «Рукавичка»

          Увага! Зовсім недавно вийшла збірка балад Фрідріха Шиллера, у якій і недрукована балада «Рукавичка». Що прославила письменника по-всьому світу. Цей твір відзначається глибоким філософським змістом, і водночас, близькістю до проблем сучасного йому життя. Він побудований на зіткненні різних характерів, поглядів, ідей, нагадує великий драматичний твір, де кожний персонаж виконує свою роль. У своїй баладі Шиллер поєднав критику існуючих порядків з вірою в перемогу людського духу та в моральне вдосконалення людства. Тут він палко відстоював ідеали свободи, людяності, гідності та шляхетності. Я думаю, вам сподобаються подорожі в країну знань.

Ми вас чекаємо!

Вчительці світової літератури

Марії Михайлівні

Посвята

Ми прощаємо різні провини

І до чого веде нас життя.

Я нікому нічого не винен

Тож закрийте розбиті серця.

Змісту в слові шукати не треба.

Я не вмію пірнати у час

Я для вас вже давно даремний,

І тому я ніхто для вас

Так не можна, біль мене з’їдає.

Не буває гіршого життя.

Поки свічка гасне і згоряє

Нам не буде краю, ні кінця.

Кінці у воду, я вмиваю руки.

Ви задумались, але не я.

Заберіть з собою ваші муки,

А для мене залишіть сміття.

Студент технічного коледжу

Василь Покришка

Киселиця Надія

8-Б клас

Хто вартий справжнього кохання?

          Немає людей, у яких були б однакові бажання, мрії чи плани на майбутнє. Усі ми прагнемо свого щастя, особливого і неповторного. У всіх нас різні уподобання, отож і бачення щастя у всіх різне. Кожна людина розуміє слово «щастя» по-різному. Для когось найбільша радість – купання у грошах. Хтось вбачає свою втіху у роботі, а хтось ще змалку мріє про справжнє кохання і щасливу сім’ю. Та не кожна людина варта справжнього кохання. Хто ж його вартий? Усім нам хочеться мати у своєму житті справжню любов, але існують люди, які не можуть по-справжньому кохати. Вони не відчувають цього прекрасного почуття і не хочуть дарувати його іншим. Кохання – це дар, який дається не кожному. Хіба варта цього почуття людина, яка відчуває холод до інших, у якої в душі немає ніякої теплоти до ближніх. Людина, яка не усвідомлює, що життя їй дається для того, щоб зробити світ кращим. Людина, яку не бентежать ворожість та зневага між іншими Адже кожен повинен щось зробити, щоб змінити цей світ. Хіба може по-справжньому кохати та людина, яка не поважає інших. Я вважаю, що ті у кого в душі немає хоч крапельки любові до ближніх, не здатний відчути це почуття.

Система уроків за романом Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита”

Система

уроків за романом

Михайла Булгакова

“Майстер

і

Маргарита”

Урок 1

Тема уроку. М.Булгаков – видатний російський письменник. Булгаков і  Київ.

Мета уроку. Ознайомити учнів з творчим шляхом М. Булгакова, тематикою його творчості; розкрити причини довгого замовчування творчої спадщини письменника; показати роль міста Києва у його творчій долі.

Виховувати в учнів любов і повагу до творчої спадщини письменника.

Обладнання уроку. Портрет М. Булгакова, виставка творів, ілюстрації, додаткова література.

Тип уроку.  Засвоєння нових знань.

Епіграф:

“Рукописи не горять …”

I   Актуалізація опорних знань.

II   Мотивація теми і мети уроку.

III   Пояснення нового матеріалу.

1.Вступне слово вчителя

Існує давній афоризм, який приписують Гете: щоб пізнати поета, потрібно побувати на його батьківщині.

Михайло Опанасович Булгаков (1891-1940) народився у стародавньому місті Києві. Та саме по собі паспортне місце народження не так вже й багато означає, якщо людина, яку ми шануємо, н приросла до нього якоюсь часточкою своєї душі і не втілила його у своїх творах.

Край, що збагатив нас великим іменем, у сприйнятті нащадків, зростається зі світом образів, які подарував нам письменник.    

Батько, Опанас Іванович, викладав у Київській духовній академії курс історії західних віросповідань. Мати. Варвара Михайлівна, виховувала дітей, яких було семеро. Сім’я дала майбутньому письменникові дуже багато – виховала у нього любов до мистецтва, повагу до людей і працелюбність.

Дитинство і юність Михайла пройшли у Києві, з якими пов’язане становлення митця. Він захоплювався класичною літературою й архітектурою, музикою і драматургією. Вивчав давні малюнки і написи у церквах, відвідував відомий театр Соловйова. На Андріївському узвозі містилася квартира Булгакових, що стало праобразом будинку  Турбіних у романі  “ Біла гвардія ” та п’єсі  “Дні Турбіних .” Зараз у домі меморіальний музей письменника.

Після закінчення гімназії  вступив на медичний факультет Київського університету.  У роки навчання прийшло перше кохання, у 1913р. він повінчався з Тетяною Лампа. Але перша світова війна, революція та громадянська війна навіки розлучили їх.

Склавши випускні екзамени екстерном, почав працювати лікарем – в Чернівцях, Кам’янці – Подільському, Смоленську. Перші враження від лікарської практики знайшли відбиток у книзі “Записки юного лікаря”(1925-1926).

В ранньому оповіданні М. Булгакова “ Я вбив ” лікар Яливін, в якому легко вгадати постать самого автора, замріяно каже: “Ах, какие звезды на Украине! Вот семъ лет почти живу в Москве, а все – таки тянет меня на родину. Сердце щемит, хочется иногда мучительно в поезд… и туда. Опять увидеть обрывы, занесенные снегом. Днепр… Нет красивее города на свете, чем Киев ”.  

2.Булгаков і влада

У липні 1929р. М. Булгаков звернувся до Сталіна з проханням дозволити йому виїхати за кордон, але воно залишилося без відповіді. Відчайдушним зойком людини, якій уже нічого було втрачати, став лист письменника до уряду СРСР, написаний 28 березня 1930 р., який свідчив про те, що автор його не відступив від своєї позиції й розпочав відкритий діалог із владою.

Тому невипадково проблема “ митець і влада ” стає головною у його творах 30-их років. Протягом 1928-1940рр. М.Булгаков  працював над романом “ Майстер і Маргарита ” , у якому розповів про те, що не можна було висловити вголос, - про свободу, християнські заповіді, незалежність творчості, силу людського духу.

3.Останні роки життя

У 1931-1932рр. до письменника прийшло нове натхнення, пов’язане з його коханням до Олени Шиловської. Їхні стосунки були складними і неоднозначними : вона мала свою сім’ю. М.Булгаков залишився без роботи. Але кохання виявилось сильнішим за обставини, і письменник насолоджувався миттю щастя, яке несподівано надарувала йому доля Олена Сергіївна стала праобразом Маргарити в романі.

Проте жити письменникові залишилося зовсім недовго. У 1939рю він закінчив п’єсу “ Батум ” про початок революційної діяльності Сталіна. На перший погляд, цілком безневинна, вона містила багато символів і натяків на жорстокий характер і бездушність Сталіна, його прагнення будь-якою ціною здобути владу. Певна річ, усі ці натяки були розгадані, що призвело до нищівної критики п’єси. Все це не могло позначитися на стані здоров’я письменника. 10 травня 1940р. його не стало. Він помер, так і не зробивши остаточної правки роману “ Майстер і Маргарита ”- свого духовного заповіту.

4.Тематика творів.

М. Булгаков порушує такі проблеми:

а)Поєднання трагічного з ліричним;(у романі “Біла гвардія”);

б)тема відповідальності науки перед життям :

(повісті “Фатальні яйця”, “Собаче серце”);

в)проблема наркотичної залежності

(оповідання “Морфій”);

г)тема інтелігенції

(п’єса  “Біг”);

д)тема  “митця і влади ”

(п’єса  “Кабала святош”, “Театральний роман”,біографічний роман  “Життя пана де Мольєра ”).

IV. Підсумок уроку.

Пік цькування Булгакова випав на 1928р. (зняття з постановки драматичних творів, заборона друкувати прозу, ганебні критичні статті з наклепами).

V.    Завдання додому.

1.Риси творчого портрету М.Булгакова.

2.Скласти хронологічну таблицю.

3.Прочитати роман  “Майстер і Маргарита ”

Урок 2

Тема уроку.  “Майстер і Маргарита ”- вершина творчості М.Булгакова.

Мета уроку. Дати загальну характеристику знаменитого твору, і познайомити учнів із історією його написання та жанрово композиційним особливостями та проблематикою.

Виховувати любов і повагу до художньої майстерності автора.

Обладнання уроку. Ілюстрації, додаткова література.

Тип уроку.Комбінований.

Хід уроку

I   Актуалізація опорних знань.

II   Мотивація теми і мети уроку.

III   Пояснення нового матеріалу.

1.Вступне слово вчителя

Роман писався з 1928 по 1940р.

Відомо шість редакцій роману. Спершу М.Булгаков хотів написати “роман про диявола”- сатиричну фантасмагорію із вставною новелою про Христа і Пілата.

Варіанти назв роману були такі:

“Чорний маг”,“Копито інженера”,“Жонглер з копитом”,“Син В”(…),“Гастроль (Воланда)”, “Інженер з копитом”. У 1931-1932рр. у роман увійшли образи майстра і Маргарити, а в 1937 1938рр. з’явилося остаточна назва - “Майстер і Магарита”.

2.Основні проблеми роману.

У творі порушуються найважливіші моральні й філософські проблеми: свобода і насильство, художник і влада, сенс буття людини, духовна сутність світу, кохання, призначення особистості та вибір її позиції.

Показано духовну деградацію суспільства у культурно-історичному контексті, трагедію людини й всього світу.

Цій головній темі підпорядкована інша історія загибелі Ієшуа, трагічна доля майстра і його роману, життя Івана Бездомного, пригоди Воланди з його почетом …

3. “Майстер і Маргарита ”- це “роман у романі ”.Глави про життя 30-их років межують з розповідями на біблійні теми (роман, який пише майстер, інтерпретує відому історію зіткнення Ісуса і Понтія, а також історію жертовної загибелі Христа). Це дає змогу письменникові розглядати сучасність з позиції вічності та через призму християнських цінностей.

II.     Композиція роману. 

 Композиція роману побудована за принципом контрапункту, тобто поєднання різних, відносно незалежних сюжетних ліній, які розвиваються з різною швидкістю.

Це зумовлює певну поліфонію твору, його узагальнюючий характер. У побудові роману вбачається вплив Григорія Сковороди, у трактаті якого “Потоп зміїний ” викладено концепцію про існування трьох світів: земного, космічного і біблійного; кожен з них має дві сторони – зовнішню і внутрішню (невидиму).

У М.Булгакова земний світ уособлюють персонажі з московського життя 30-их років (Берліоз, Римський, Варенуха, Ласточкін та ін.).До космічного належать Воланд і його почет ( Азазелло, Коров’єв-Фагот, кіт Бегемот, Абадонна, Гелла ).

 Біблійний світ постає в історіях про Ієшуа, Понтія Пілата, Левія Матвія, Іуда, Нізу та ін. Така художня структура твору – не просто витвір фантазії митця. Змальовуючи різні світи, М. Булгаков наголошував на розриві між ними.   Люди живуть на Землі і не думають про Бога, про Всесвіт.  Злободенні проблеми відсунули на другий план вічні цінності. А це означає, що світ утратив свою духовну мету і летить у прірву.

Роман “Майстер і Маргарита ” є попередженням людству про наслідки від порушення законів буття.

Характерною рисою композиції є те, що епічна оповідь поєднується авторська позиція.

Одна з найбільших  таємниць роману – біблійний сюжет, який розгортається в уяві майстра. Що це? Євангеліє від Булгакова? Чи Євангеліє від майстра? Або Євангеліє від Воланди, як пишуть у деяких дослідженнях. М. Булгаков не претендував на те, щоб стати євангелістом нового часу. Він лише своєрідно інтерпретував євангельські мотиви і образи. На підставі сюжету роману “Майстер і Маргарита ” можна зробити  висновок, що М.Булгаков розвивав головні ідеї Євангелія від Луки, у якому Христос змальовується як Син Людський.

Але Ієшуа в романі вже не Христос і навіть не його літературна інтерпретація, як вважають деякі дослідники. Ієшуа – це людина, як усі,  і водночас незвичайна.

III.   Проблематика роману. (Записати у зошити)

1.Проблема “Добра і зла”, оригінальність вирішення її Булгаковим.

2. “Митець і влада”, її автобіографічна основа.

3.Свобода людини та насилля над особистістю.

4.Занепад суспільства і духовна трагедія людини.

5.Проблема вибору, істинних і фальшивих життєвих цінностей.

6.Призначення людини і сенс її буття.

IV.  Підсумок уроку

“Майстер і Маргарита ” – це своєрідна модель тоталітарної держави, яка знищує людину і людські істини.

М.Булгаков змальовує насильство у широкому історико – філософському контексті, він доводить, що зло є злом, яких би форм воно не набувало, і доля людини завжди була трагічною, доки людство не усвідомить цінності окремої особистості і не повернеться до духовних ідеалів.

V.   Завдання додому

1.Засвоїти особливості композиції роману “Майстер і Маргарита ”.

2.Підготувати детальну розповідь за проблематикою роману.

                               

Урок 3

Тема уроку .Магічний реалізм роману М.Булгакова“Майстер і  Маргарита”.

Мета уроку .Розглянути основні проблеми роману та засоби їх художнього втілення, дати характеристику головним героям твору, розкрити традиції світової літератури в “Майстер і Маргарита ”.

Обладнання уроку.Ілюстрації, додаткова література.

Тип уроку.Засвоєння нових знань.

I   Актуалізація опорних знань.

1.Які проблеми порушує М.Булгаков у романі “Майстер і Маргарита ” ?.

2.Що ви можете сказати про особливості композиції роману ?

II   Мотивація теми і мети уроку.

III   Пояснення нового матеріалу.

1.Вступне слово вчителя

“Рукописи не горять …” – ця фраза стала  лейтмотивом цього роману “Майстер і Маргарита ” і символізує безсмертя людського духу, творчості, добра, любові, волі, християнських ідеалів. Спалений роман майстра про Єршалаїм знову відновлено.

   Отримують нове життя душі майстра і Маргарити. Але куди вони летять у фіналі роману?

Куди потрапляють – у рай чи пекло? Тут ми постаємо перед важливою проблемою світла і спокою, викликає різні думки у дослідників і читачів. Так, одні дослідники вважають, що майстер не заслужив світла, а тільки спокій, тому, що скористався послугами диявола, він “сліпо іде за Воландом” . Але ж ніякої угоди з дияволом не було?!

І Воланд змушений відпустити вільні душі майстра і Маргарити, бо вони не підкоряються його “відомству”.

Інші відзначають схожість булгаковської    спокою з ідеалами Г.Сковороди.

2.Бесіда з учнями:

1.В чому оригінальність вирішення Булгаковим проблеми “добра і зла”?         

2.Чи мав право письменник зробити викривачем від людського суспільства сатану Воланда?

3.Яку роль у розкритті проблеми “добра і зла” відіграє епіграф до роману “Рукописи не горять …”?

3.Інформація вчителя.

Щоб зрозуміти роман “Майстер і Маргарита ”, необхідно знати джерела, які використовував автор.

У своєму творі М.Булгаков спирався на традиції Й.Гете “Фауст” – зіткнення (відомий мотив: якщо Бога немає – немає і раю, а звідси – немає й пекла, все дозволено в цьому світі).

Е. – Т.Гофмана (фантастичне перетворення простору і часу), М.Гоголя (“Мертві душі”),Г.Сенкевича (“Камо градеше” – християнські мотиви), В.Соловйова (ідея Вічної Жіночності, Вічної Краси, що втілюється в образі Маргарити) та ін. Окрім того, письменник використовує різні міфи(біблійні, слов’янські, німецькі, швейцарські тощо про Христа, відьом, демонів,).

4.Факти із біографії М.Булгакова.

Проблема “митець і влада” у романі мають значною мірою автобіографічну основу.

Порівняння образів Ісуса Христа в Біблії.

3.Ієшуа в романі “Майстер і Маргарита ”.

(Ієшуа – це узагальнюючий художній образ, а тому письменник уникає точних історичних збігів; головне для Булгакова значення моральної ідеї, втілення в цей образ).

Майстер теж проходить тернистий шлях до істини, захищаючи ідеали свободи, любов і добра.

IV. Підсумок уроку.

Останні рядки роману прийняті світлою надією – передчуттям спокою. Чому Майстер хвилюється за людей, які живуть порожнім життям, не думаючи про Бога, не боячись пекла. Глибока образа виникає у серці майстра не тільки від того, що люди скривдили його, а ще й тому, що у світі немає місця добру, любові, правди. Усвідомивши це, він відчуває байдужість до всього, розчарування, відчай. Але він мріяв про майбутнє і зберіг віру у людей, у їх кращу долю. Звідси і виникає передчуття спокою в його душі.

Роман “Майстер і Маргарита ” має енциклопедичний зміст, адже він увібрав у себе витоки філософські і біблійні, художні і наукові. Письменник викриває вади соціального устрою, протесту, проти насилля державної системи.

  

V.   Завдання додому

1.Особливості композиції роману.

2.Дати відповідь на запитання: Чи можна вважати роман “Майстер і Маргарита ” сучасним?

Світова література

6-й клас

Тема уроку. Позакласне читання. Від Езопа до сучасності.

Мета уроку:   узагальнити знання учнів за вивченою темою: формувати навички виразного   

читання байки, розвивати артистичні здібності, фантазію та творчу уяву; в            иховувати моральні та духовні якості учнів; навички роботи з книгою під час   

декламування.

Обладнання: портрети байкарів Езопа, Крилова, Глібова, Б. Грінченка, П. Глазового.

Ілюстрації до байок, мультимедійні слайди та малюнки учнів, елементи

костюмів, тексти байок.

Тип уроку: підсумковий урок – змагання.

Епіграф

Сократ і Бабрій, Федр і Лафонтен, Сковорода, Крилов – всім вистачило тем:

Всім шлях премудрий розкривався,

Хто до Езопа добувалися,

Хто позичав сюжетів та ідей,

Щоб байкою збагачувать людей.

                                                            Микита Годованець

Хід уроку

I.                 Оголошення теми та мети уроку

Вчитель. Сьогодні у нас незвичайний урок, ми проведемо його у вигляді гри -змагання. Ви всі готувалися до уроку: малювали ілюстрації, вчили байки напам'ять, готувалися до інсценування. У грі будуть брати участь 3 групи учнів. Прошу зайняти свої місця ( за окремими столами).

Представлення журі

( 3 учні з 11-го классу)

II.               Проведення гри

Учні беруть участь у конкурсах ”Найуважніший читач байок”

(У Езопа – з річки, в інших – зі струмка)

(У Езопа – молода, у Бабрія – хитра)

(У Езопа – кислий, у Бабрія – зелений)

Звідки ягня п’є воду?

Де по течії стояв вовк?( Вище )

Яка Лисиця захотіла зірвати виноград? (Хитра)

Який, на думку Лисиці, був виноград? (Кислий)

“Про кого йде мова?”

Після правильної відповіді на дошці розміщується портрет байкаря.

Я родом з Македонії, народився у рабстві. Ще в дитинстві потрапив у Рим, де згодом здобув волю. Працював шкільним учителем. Мене вважають першим у Європі творцем літературної байки. Написав 230 байок. Одна з них “Вовк і Ягня”

         (Федр)

Я жив у Давній Греції дві з половиною тисяч років тому, був рабом – невільником. Мав велике черево, чималу голову, горб на спині.складав байки у прозовій формі. Викривав і вмвсміював людські недоліки, вади, державні негаразди. Написав майже 650 байок. Одна з них ”Вовк і Ягня”

          (Езоп)

Народився я на Полтавщині, як і інші байкарі світу, в своїх творах я засуджую зухвалість, жорстокість, несправедливість, лінощі та легковажне життя. Пишу українською мовою. Серед моїх байок є байка, назва якої ”Вовк і Ягня”.                                                           

Я представник Стародавньої Греції. Жив у II столітті до нашої ери. Написав багато байок, в яких немає моралі, а є лише оповідна частина. Одна з моїх байок має назву ”Вовк і Ягня”

                                                                (Бабрій)

Я народився у 1769 році в Москві. Мій батько залишив мені в спадщину солдатську скриньку з книжками. Я навіть не навчався в школі. Написав багато байок, серед них є байка ”Вовк і Ягня”

                                                                                                        (Крилов)

Допишіть речення

1.     Персонажами байки є…

                                  (тварини,рослини,люди)

2.     Байка складається з … частин, а саме – …

            

                     ( з двох частин; оповіді, моралі)

3.     Мораль (”сила”) байки міститься …

                                   ( на початку, у кінці твору)

Підкресліть вірний варіант

1.     Першим байкарем світу вважається: Федр, Езоп, Лафонтен.

2.     Він був видатним художником, ученим, інженером-винахідником, його також називали ”Солодкоголосим Орфеєм”

Леонардо да Вінчі; І. Крилов; Бабрій.

3.     ”Силою” називав мораль : Федр, Л Глібов, Г. Сковорода.

“Третій зайвий”

Лисиця, Вовк, Ягня ( І. Крилов ”Вовк і Ягня”)

Лисиця, Бджола, Виноград ( І. Крилов ”Лисиця і виноград”)

Зайці, Орли, Віл. (М. Годованець ”Зайці і орли”)

Віл, Жаба, Гуси. ( ”Віл і жаба”)

Езоп, Бабрій, Крилов ( Езоп писав прозою)

Федр, Бабрій, Глібов ( у байках Федра немає моралі)

Скласти рядок із вивчення байок, назвати байку і автора.

(Рядки з байок, написані на аркушах, розрізані на окремі слова, розрізані в довільному порядку)

Мене тоді ще й на світі не було.

                   (Езоп ”Вовк і Ягня”)

Зелений ще, я бачу, виноград.

                   (Бабрій ”Лисиця і виноград”)

Не ти мене лаєш, а місце.

                   (Езоп ”Вовк і Козеня”)

Як другом будеш сам, то й в тебе будуть друзі!

                   (І. Красицький ”Лис і Осел”)

Велика в дружбі міць!

А я не знав тоді;

Нехай нерівний друг,

А здасться у біді!

                   (І. Красицький ”Тюльпан і Фіалка”)

Конкурс ”Кращий читець байки”

Пропозиції вчителя:

-        дозволяється користуватися книгою вільно, не заглядаючи в неї крадькома;

-        читати виразно, не відходити від обраної ролі;

-        книга має стати елементом костюма, ролі.

Захист власних малюнків до улюбленої байки.

Інсценування байки.

До якої байки ілюстрація?

(показ ілюстрацій)

      

Герої яких байок зображені на цій ілюстрації?

“Хто більше?” Назвати українських байкарів.

            (Г. Сковорода, Є. Гребінка, Л. Глібов, О. Вишня, П. Глазовий, Б. Грінченко та ін..)

Виразне читання  напам’ять байок П. Глазового.

                                                                 

Бліц – опитування

- Що таке байка?

- Яка її структура?

- Чого вчать байки?

- Чи актуальна байка сьогодні?

- Які художні засоби використовуються в байках?

- Кого вважають основоположником жанру байки?

III.             Підсумок уроку.

1.     Робота зі схемою: Характерні ознаки байки

   

2.     Виразне читання, пантоміма:

Вчитель: Послухайте дві байки на один сюжет, які мають

однакову назву – “Лисиця і виноград”:

У Езопа –

Молода Лисиця побачила,

Що з виноградної лози

Звисають грона, і

Захотілося дістати їх,

Але не змогла. Відходячи,

Сказала сама до себе: ”Вони кислі!”

Так і в людей буває.

Коли хто неспроможний досягти чогось,

Посилається на обставини.

                 (Переклад Ю. Мушака)

У Федра –

Під лозами Лисиця зголодніла.

До виноградних лоз хотіла

                             дотягтись,

Та не змогла й , відходячи,

                             сказала:

“Ще не дозрів він: кислого ж не їсти!”

Хто гудить непосильне на

словах.

     Свою тут має бачить поведінку.

            (Переклад А. Лісовського з російського тесту М. Гаспарова)

IV.            Оцінювання.

Підбиття підсумків. Нагородження переможців шоколадними медалями.

            Учитель. Діти, сьогодні з нами на уроці була байка, яка вчить нас чемності, добру і справедливості.

V.              Завдання додому.

1.     Намалювати персонажів однієї з байок, вивчених байкарів.

2.     Спробувати скласти власну байку.

Вчитель світової літератури

НВК “Великобірківська ЗОШ I-III ст. – гімназії ім. С. Балея”

Ціцька М. М.